Валюта у міжнародній торгівлі

МАКРОЗОНА

20 травня 2026

ЧАС ЧИТАННЯ: 11 ХВИЛИНА

Коли фабрика з Румунії експортує автозапчастини в Марокко, у якій валюті вона виставляє рахунок? Коли нафтопереробний завод з Польщі купує нафту в Саудівській Аравії, хто вирішує, чи платіж буде здійснено в євро або доларах? І чому це має значення для тебе, як громадянина чи підприємця, що ціна нафти котирується в доларах, а не в євро?

Валюта, в якій ведеться міжнародна торгівля, перетинає кордони бухгалтерського обліку і швидко перетворюється на індикатор економічної потужності, вразливості до валютних коливань та геополітичного впливу. Сьогодні, на The MacRO Зона, кидаємо погляд на валюти, в яких здійснюються торговельні операції ЄС.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ З КРАЇНАМИ ПОЗА ЄС

Тобто обміни товарами Європейського Союзу з країнами за межами Союзу показують нам розподіл монетарних ролей. У 2025, євро було основною валютою для виставлення рахунків за експортом ЄС, з часткою 51%, попереду американського долара, з 33%. Натомість, у імпорті ЄС, ієрархія є зворотною: американський долар був першою валютою виставлення рахунку, з 51%, а євро становило 40%. Решта розподілена між валютами держав-членів ЄС, які не використовують євро, та іншими валютами поза ЄС.

АСИМЕТРІЯМОНЕТАРНА

На експорт ЄС проектує власну комерційну та інституційну потужність: європейські компанії можуть рахувати у євро, особливо коли мають конкурентну позицію, європейські ланцюги вартості або стабільні договірні відносини.

При імпорті, однак, ЄС стикається з могутністю глобальних ринків, де американський долар залишається домінуючою валютою для енергії, сировини, нафти, нафто-продуктів та багатьох міжнародних промислових транзакцій. Отже, євро є референтною валютою європейської пропозиції до світу, тоді як долар досі є домінуючою валютою європейських закупівель у світі.

ВИКОРИСТАННЯ ЄВРО НА ТЕРИТОРІЇ ЗОНЫ ЄВРО

Навіть у рамках єврозони не може бути й мови про ідеальний розподіл. У 2025 році, Словенія вирізняється як держава з найбільшим використанням євро як при імпорті, так і при експорті поза межами ЄС. Його економіка тісно пов’язана з європейськими ланцюгами вартості, з торговими партнерами, які приймають євро як референтну валюту.

Імпорт extra-ЄС у євро: 84%
Експорт за межі ЄС в євро: 91%

За імпортом наступні позиції серед країн із високим рівнем використання євро займають Австрія та Хорватія (63%), а за імпортом — Хорватія (84%) та Мальта (76%).

На протилежному полюсі знаходимо Ірландію, яка, хоча й є членом зони євро, масово експортує у доларах через структуру своїх експортів: фармацевтика, технології, американські багатонаціональні компанії з європейською штаб-квартирою в Дубліні. Коли Apple або Pfizer експортують з Ірландії до США, вони виставляють рахунки у доларах, незалежно від того, що сплачують ПДВ в євро в Дубліні.

Експорт поза межами ЄС у євро: лише 13%
Експорт за межі ЄС у доларах: 75%

Кіпр має найбільша частка долара в експорті з ЄС (76%) через морську торгівлю та міжнародний реекспорт, сфери, де долар є стандартною глобальною валютою.

При імпорті Данія має найменшу вагу євро (23%), інтенсивно використовуючи власну національну валюту (данську крону). Отже, зменшене використання євро не завжди означає домінування долара; у деяких країнах національна валюта все ще відіграє важливу комерційну роль.

РОМАНІЯ: МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКОЮ ІНТЕГРАЦІЄЮ ТА ВИСТАВЛЕННЯМ НА ДОЛАР

Румунія є цікавим випадком, оскільки не використовує євро як національну валюту, але її економіка тісно інтегрована з ринком ЄС.

РОМАНІЯ, В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВАЛЮТ
2025 | %

Румунія має о суттєве комерційне експонування до ЄС. Частка експорту Румунії до ЄС становила 71,4% у 2025 році. Ця інтеграція робить євро договірною, бухгалтерською та фінансовою орієнтиром для багатьох румунських компаній.
Для Румунії структура зовнішньої торгівлі поза межами ЄС за валютою виставлення рахунків ставить нас між: європейською інтеграцією, відображеною через високе використання євро, та залежністю від світових ринків, відображеною важливою роллю американського долара.
При імпорті поза межами ЄС Румунія виставляє рахунки приблизно на 42% в євро, 46% в американських доларах і 7% в інших валютах. Те, що долар перевищує євро за імпортом, показує, що Румунія купує з-за меж ЄС товари, які часто торгуються на світових ринках номіновані в доларах. Ця ситуація типова для імпортів енергії, нафти, нафтопродуктів, сировини, промислових компонентів та товарів, що походять з міжнародних ланцюгів постачання. Долар тут відіграє роль глобальної референтної валюти, а Румунія, навіть якщо вона тісно пов’язана з європейською економікою, не може уникнути цієї залежності.

РИЗИКИ

У той момент, коли долар зміцнюється відносно євро та лею, імпорт Румунії автоматично дорожчає. Енергія коштує більше. Сировина коштує більше. Виробничі витрати зростають. Інфляція отримує імпульс. Все починається від обмінного курсу, який Румунія не контролює.

При експорті за межі ЄС ситуація є більш комфортною: 60% виставляються у євро, 28% у доларах США і 5% в інших валютах. Ця структура є більш сприятливою для Румунії з погляду європейської монетарної інтеграції. Той факт, що євро використовується у 60% експорту до країн поза межами ЄС показує, що румунські експортери надають перевагу та вдаються до виставлення рахунків у європейській валюті, навіть коли продають за межами Союзу. Euro функціонує як валюта контрактної стабільності, зменшення валютного ризику та узгодження з основним ринком орієнтиру Румунії.

НАФТА І ДОМАІНІЯ АМЕРИКАНСЬКОГО ДОЛАРА

А щоб краще зрозуміти, чому долар має таке велике значення для вартості життя в Європі, пропонуємо разом поглянути на ціноутворення на нафтові продукти.

У імпорти поза межами ЄС нафтові продукти, американський долар має вагу 86,7%, în timp ce euro are doar 12,9%. Această structură contează enorm pentru UE și pentru România. Chiar dacă rafinăriile, companiile de distribuție sau consumatorii finali operează în euro sau lei, lanțul de preț pornește adesea de la o глобальна котирування в доларах.

ВПЛИВ

Майже уся нафта, яку Європа купує за межами своїх кордонів, оплачується у доларах. Це означає, що коли долар зміцнюється щодо євро, Європа автоматично платить більше за енергію, навіть якщо ціна за барель не змінилася. Обмінний курс EUR/USD таким чином стає прямим каналом передачі до рахунків за газ та бензин, до виробничих витрат компаній і, зрештою, до інфляції.

На експорт поза межами ЄСвід нафтопродуктів, долар залишається домінуючою валютою, але менше ніж при імпорті: 70,1% з експорту нафтопродуктів виставляються у доларах, а євро становить 27,5%. Тож, коли ЄС експортує нафтопродукти, він може вводити більше євро, ніж коли імпортує нафту або нафтопродукти, але не може зламати домінування долара на цьому ринку. Таким чином спостерігаємо, що грошова сила Європи зростає, коли вона продає оброблені продукти, але зменшується, коли купує сировину.

РІВНОВАГА В ДОДАНІЙ ВАРТОСТІ

Позабензиново, картина стає більш збалансованою, а євро може конкурувати з доларом навіть у торгівлі сировиною та первинними товарами.

Сировина (без нафти):

За імпортом: євро 47,4% проти долара 45,0% - майже рівність
За експортом: євро 62,2% проти долара 22,9% - євро явно домінує

Вироблені вироби:

За імпортом: долар 46,2% проти євро 43,3% - жорстка конкуренція
За експортом: євро 50,4% проти долара 32,4% - євро попереду

Для європейських компаній це означає, що валюта рахунку-фактури відображає структуру постачальників, позицію в ланцюгах створення вартості та переговорну силу. Експортери до країн поза межами ЄС природно зацікавлені у виставленні рахунків у євро, особливо коли їхні витрати, фінансування та екосистема прив’язані до єврозони.

Натомість, я побачив, що імпортери енергії та сировини залишаються під впливом долара, тому що ці ринки функціонують за глобальними правилами.

В економічній практиці рівновага стає очевидною: чим більше продукт оброблений і «європейський» за походженням, тим більше сила має євро. Чим ближче ми до сирих ресурсів, які торгуються глобально, тим долар є валютою, яка диктує правила гри.

НАСЛІДКИ ГРОШОВОГО ВПЛИВУ
Дизельне паливо дорожче - ціна на нафту в доларах. Коли долар зростає відносно лею, це відчувається безпосередньо на заправці. Імпортована інфляція - сировина та промислові компоненти, що оплачуються в доларах, стають дорожчими в леях, коли курс змінюється, а компанії перекладають витрати на кінцеві ціни.		Конкурентоспроможність експортерів - фірми, які експортують в євро, мають менший валютний ризик і більш стабільне фінансове планування, ніж ті, що підпадають під долар. Прийняття євро - чим більше Румунія буде використовувати євро як національну валюту, тим більше вона усуне частину вразливості до коливань EUR/RON.

ДОРІЖКА ДО СТОЙКОСТІ

Євро є сильною валютою у міжнародній торгівлі, але лише коли Європа продає. Коли купує стратегічні ресурси, долар залишається домінуючим.

Ця асиметрія може становити структурну вразливість, яку кожне знецінення валюти може спричинити. Ми бачимо це у рахунках, у цінах і в інфляції. Що стосується Румунії, ми побачили, що добре інтегровані в Європу і експортуємо в євро, але, коли йдеться про енергію та сировину, валюта переходить у долари. Це робить нас чутливими до валютних коливань, які ми не контролюємо. Чим більше ми рухаємося нашою дорогою до зони євро, тим більше зменшуємо цей ризик, який з часом перетворюється на економічну стійкість.